10 клас, література. Модернізм
Умовно історію новітньої культури можна розділити на такі періоди:
1. Продовження розвитку реалістичної традиції, зародження модернізму (декадансу): кінець ХІХ ст. 10-ті роки ХХ ст.
2. Еволюція модерністських напрямків і течій: 20-50-ті роки ХХ ст
3. Розквіт масової культури та виникнення постмодернізму: 50-90-ті роки ХХ ст.
4. Поява так званої кіберкультури: кінець ХХ - початок ХХІ ст.
Культура ХХ - початку ХХІ століття одне з найцікавіших і найскладніших явищ в історії світової культури.
Чому?
Перша причина — це велика кількість соціальних потрясінь, жахливих світових воєн, революцій, які витиснули традиційні духовні цінності на периферію, розвиток примітивних націонал-шовіністичних ідей, посиленню культу тотального руйнування старого.
Друга причина - це суттєві зміни в галузі економіки та засобів виробництва. Поглиблюється індустріалізація, руйнується традиційний сільський устрій життя. Багато людей переселяються в міста. Як наслідок - процес позбавлення людини власного «Я», втрата індивідуальності.
Третє - найважливішою сферою культури стає наука, яка в ХХ ст. перетворилась на нового ідола. Початок ХХ ст. характеризується розвитком машинобудування, психології, кінематографа, фізики тощо.
Четвертою характерною рисою культури ХХ ст. є об'єднання окремих складових культури. в ціле. Цей процес виявився наприкінці ХІХ ст. у зв'язку з появою кінематографа – специфічної форми інтеграції науки і фіксації реальності в русі й подальшої її проекції на екран.
Однією з особливостей сучасності став перехід від монокультури до багатовимірної культури. ХХ ст. зупинило панування якоїсь однієї культури, одного стилю.
Першою стадією розвитку модернізму став декаданс (у перекладі з французької - занепад) - напрямок культури кінця XIX — початку ХХ ст., який характеризується переважно песимізмом, тугою за втраченими духовними ідеалами. Відчуваючи дисгармонію світу, антигуманність відносин у суспільстві, декаденти відмовляються від пропагування активної соціальної діяльності.
Другою стадією модернізму став розвиток власне модерністських течій, який припадає на 20-50-ті роки ХХ ст. Модернізм - світоглядна реакцієя на глибоку духовну кризу суспільства. Його філософія сповнена роздумів про трагізм життя, в якому людина відчуває себе приреченою і самотньою. Висновки, до яких приходять філософи: світ жорстокий і абсурдний, суперечності й конфлікти неможливо розв'язати раз і назавжди, самотня людина - безсила щось змінити, бо всі її дії і вчинки безглузді, а обставини, в яких вона мусить перебувати - ворожі щодо неї і подолати їх без повного переосмислення світу, ідеалів і цінностей неможливо.
Реаліста цікавив об'єктивний зміст і соціальний сенс предмета. Модерніста ж сам предмет не цікавить, він для ньго лише привід для суб'єктивного самовиразу. Тобто для модерніста твір не про реальність, а про його сприйняття реальності, спосіб висловити своє "я".
Ще одна з особливостей модернізму це розрив зв'язку з масовим художнім смаком. Культура модернізму є, по суті, елітарною, тобто орієнтованою на невелику групу людей, які володіють особливим художнім сприйняттям.
Останнім принципом модернізму, характерним для всіх його течій, є ірраціоналізм, тобто заперечення можливостей людського розуму і як результат визнання переваги інстинктами, інтуїцією.
Модернізм у архітектурі та образотворчому мистецтві
Коментарі
Дописати коментар