Робочий архів

 

  ЛІЛІЇ Це було в давнинину, коли в широкі степи України набігали татарські орди. Горіли села, голосили матері, лилися кров та сльози. Старих людей татари вбивали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон. В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працьовиті красуні. Були вони ніжні, як білий цвіт лілій. Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, кидалися в глибоку річку. А на світанку на темній річковій воді з'явилися білі пуп'янки. Зійшло сонце. Його проміння освітило згарище на місці села. А невідомі рослини на воді розцвіли білим цвітом. Здавалось, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця. Увечері, коли зайшло сонце, ніжні білі квіти сховалися від чорної ночі під воду. З того часу прекрасні білі лілії прокидаються з сонцем і засинають із його заходом. ( Нар. легенда .) (128 сл.)

 1. Біографія Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літературний псевдонім Панас Мирний) народився в Миргороді на Полтавщині в сім'ї бухгалтера. Добрі родинні традиції виховували в дітей любов до батьківщини. Навчався в Миргородському та Гадяцькому училищах, приділяв багато уваги самоосвіті, багато читав, любив твори Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, вивчав іноземні мови, мріяв про літературне майбутнє.  У 1871 році письменник оселився в Полтаві, був бухгалтером у казначействі, згодом обіймав різні посади в губернській казенній палаті — тодішній адміністративно-фінансовій установі . Хоча він і не надто переймався кар'єрою, однак завдяки своїм здібностям дослужився до високого чину.  Справжнім випробуванням стало для прозаїка останнє десятиліття його життя. Під час Першої світової війни загинули двоє його синів, а переживання згубно позначилися на його здоров'ї. 2. Літературна творчість Свій шлях до літера у юному віці.  Перші твори написав наприкінці 60-х рр...